Дисклеймер: В цій категорії – цікаві архівні знахідки. Без коментарів та оціночних суджень.

ДОКУМЕНТИ ЩОДО ЗОВНІШНІХ ВІДНОСИН СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ, ПАРИЖCЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ, 1919 Р., ТОМ II

763.72119/3224: Telegram

Голови Національної Ради ЗУНР ( Петрушевич ) до в.о. Державного секретаря США

[Переклад]

Відень [без дати].

[Одержано 29 грудня 1918 р.]

Польський уряд у Варшаві безперервно надсилає великі війська до Східної Галичини. Метою є повалення військовою силою колишньої Української держави Галича, відновленої на її території українським народом під час реалізації права народів на самовизначення і нині утвореної як «Західно-українська республіка», і анексувати її шляхом насильства до Польського королівства. Український народ Галичини відчайдушно бореться з тим ворожим нашестям і кличе, досі марно, допомоги, щоб зупинити те порушення права національної автономії та перемир’я з боку поляків. Генерал Розвадовський, головний командуючий Галичини, наказує арештовувати мирних українських громадян, щоб взяти їх у заручники, інші погроми, ще страшніші, [ такі як] знущання та переслідування українців у найжорстокіший спосіб, в той час як польські емісари продовжують з урядами Союзників і в пресі кампанію найнеймовірнішого наклепу та брехні проти українського народу Західно-української Республіки, щоб запобігти будь-якому нейтральному кроку урядів Високих Союзників.

Румунська армія так само окупувала українські частини Буковини і приєднала їх до Румунії іменем короля Фердинанда. Українське населення Східної Галичини та Буковини лише [бажає] скористатися на своїй національній території правом автономії, визнаним Президентом Вільсоном і Високими Союзниками, і я, як Президент Української Національної Ради в  Леопольді [Львові?], беру на себе честь благати Високі Уряди країн Союзників люб’язно вимагати від урядів Варшави та Бухареста негайного звільнення Східної Галичини польськими військами та українських частин Буковини румунськими військами, щоб припинити жахливе кровопролиття та дати українському населенню вищеназваних регіонів можливість вільно без обмежень здійснити своє право на самовизначення в розумінні принципів, підтримуваних Союзниками, як це роблять інші нації колишньої Австро-Угорської монархії.

 

Д-р Євген Петрушевич