Родина Чорних у Єдиному реєстрі жертв Голодомору

У “Національній книзі пам’яті жертв Голодомору 1932-1933” (Херсонська обл.)читаю гіркі спогади Машко Марія Ісаївна 1923 р.н., жителька с. Качкарівка у 1932:1933 роках проживала у с. Саблуківка Бериславського району (запис 2007 р. Будько Н.Я.)

В роки голодомору проживала в селі Саблуківка В сім’ї було 9 чоловік: батько, мати і семеро дітей. Ці роки пам’ятаю. Так, у селі був голод. Голодувала і наша родина. Добре не пам’ятаю, чи приходили до нас забирати зерно, але знаю, що все батьки здавали. Доводилося дуже важко, особливо взимку і ранньою весною 1933 року, їли всякий бур ’ян, діти шукали по толоках і балках козельці, лободу, інші рослини, приносили додому, батьки все це перемелювали на жорнах і пекли маторженики. Один брат, Іван, був пухлий, згодом і помер, йому було років сім. Батько теж помер взимку. Вмирали й інші люди, особливо мене вразила смерть дітей Чорних, мабуть тому, що я сама була ще дитиною. У них була велика родина, їсти було нічого. Померли і батьки, і 5 дітей, вижило тільки двоє. Для них викопали яму на кладовищі, поховали без труни. Просто посадили під стінку. Після них помер мій батько; труну зробили, але яму викопати не могли, бо земля була дуже мерзла, а люди слабі. То поставили труну до Чорних, яку прикрили дошками, а весною викопали яму батькові і поховали.

Проймає жах… Велика подяка, Маріє Ісаївно,  що поділилися спогадами.